Шкільний альбом схотілось погортати...
Колеги юні - в кучерях, стрункі.
Усім вдалось себе до крихітки віддати
Колишнім учням, що тепер батьки.
Як вам живеться, хлопчики й дівчатка?
Ви в пам'яті маленькі назавжди!
Вже покоління вас, кого вели за парту ,
Щоб вчить читати букви і книжки.
Живе дух школи в цих старих альбомах,
І ніби з фотографій чути, як дзвенить дзвінок.
Літа ідуть, лишивши в серці теплий спомин
Й надію, що для мене ще не скінчений урок.
Хочу подякувати долі, що показала мені цей сайт творчості, легкості, самовираження, віри в себе. Тут я зустріла рідних духом та словом людей! Удачі всім, щастя та здоров'я!
Так, Оксаночко, літа ідуть...., але ми ще не скінчили свій урок. І це добре, бо є ще над чим працювати. Але нехай завжди теплим спогадом озветься у душі кожного мелодійний шкільний дзвінок! Чудовий вірш!
Коток Оксана відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00