Перебуваючи у засланні в Орській фортеці, Тарасу Григоровичу Шевченку пощастило потрапити до складу Аральської описової експедиції, організованої Військовим міністерством для знімання та промірювання Аральського моря. Російський мореплавець та географ контр-адмірал Олексій Бутаков порушив клопотання перед командиром Окремого Оренбурзького корпусу та отримав дозвіл на введення до складу експедиції солдата Т. Шевченка, як художника, під час якої ним було зроблено понад 40 ескізів олівцем та десятки акварелей. Роботи Шевченка в Аральській експедиції виконані з науковою достовірністю, мали важливе пізнавальне значення. За період експедиції (1848-49 р.р.) Тарас Григорович ще й написав творів більше, ніж за 6 років свого початкового творчого періоду. (Інформація з Вікіпедії)
НА КОС-АРАЛІ
Піски колючі, вітри зухвалі
бентежать душу, тривожать тіло.
В чужій місцині на Кос-Аралі
Тараса серце не відболіло.
Пече вогнем у немилім краї,
не дасть нізащо про те забути,
що в Україні свистять нагаї,
в кайданах стогне народ закутий.
В «нікчемнім»* морі човни, як стражі,
в дратливих водах світило гасне –
малює пензлем чужі пейзажі,
а слово мовить про люд нещасний.
Із України злітає спомин:
гаї та ниви на виднокрузі,
про вишню згадка дає оскому,
співає пісню калина в лузі.
Та в милім раї панує лихо,
чумою косить селянські хати…
Арал під боком зітхає тихо
та горю ради не може дати.
09.03.2018
* Т.Г.Шевченко називав Арал нікчемним морем
(на фото робота художника Т.Шевченка)
А чому, на Вашу думку, Тарас називав Аральське море нікчемним? Правда, будь-яка стихія надихає на творчість, бо наділена енергетикою.
