Отак собі нераз "клепчу":
-Пиши краще, брате,
Про жіночі уста й плечі,
Про наші Карпати,
Опиши як в небі синім
Сонечко сіяє,
Як у гаю на калині
Соловей співає.
Ну нащо тобі чіплятись
Злодюжні отої?
Їм глубоко наплювати
На тявкання твоє.
А їм колись писня оця
Може й надоїсти
І від тебе залишиться
Лише мокре місце.
Але ж як мовчати можем,
Чи ж не гріх боятись,
Коли сміє прийда кожна
Народ обкрадати?
Ну як мож нам сонетами
Присипляти совість,
Коли зради багнетами
Б'ють гетьмани нові.
Бо допоки буде й далі
"З краю наша хата",
Будуть нас оці вандали
Підло обкрадати
І залишимося, браття,
Далі жебраками,
Пошматовані на клапті
Різними панами. 16.3.2018.
