У мене свекруха,
Старенька бабуся.
Вона така добра,
Як гляне з під лоба,
То я аж боюся.
Вдень спочиває,
А в ночі вартує.
Кому, ще не спиться?
Усе вона чує.
Бувало до Йванка,
Крадуся тихенько.
Бабуся з під лоба,
З руками під бока,
- Вертайся швиденько.
То Йванко до мене,
На ліжко заскоче.
Бабуся не гавить,
Іванка ціпочком,
За п'ятку лоскоче.
Іди, каже, Йванку,
Лягай спочивати.
Тобі завтра в поле,
Раненько вставати.
Отак і живеться,
Нам молоденьким -
Куди не поткнемся,
Бабуся старенька.
Послухайте, люди!
Жалійте стареньких,
У них же безсоння,
Від вас молоденьких.
