Напевно і в рослин бувають дні краси,
Коли вони вдягаються святково,
Запрошують на бал пташині голоси
В гаї, в ліси під крони яворові.
Сплітаються гілки, дерева йдуть в танки,
З найближчих наперед обравши пару.
Лише старі дуби стоять негомінки,
Мов охоронці й розганяють хмари.
Хизується каштан, ясновельможний пан,
Свій довгий стовбур об паркан обперши,
Виблискують свічки, медалі і значки,
Дарує квіти дамам, що тут вперше.
Калин і черемшин вродливіших дівчин
Тополі ревно так оберігають
Щоб не зламав красу, не обірвав перлин
Ніхто з нахаб, які на жаль бувають.
Гримить нічний оркестр, клен диригує -метр
Досвідчений зелений, кучерявий
Захрипли солов'ї і всі пташки малі,
Беручи ноти верхньої октави.
Напевно і в рослин бувають дні краси,
Коли знімають люди їх на фото.
Тікають з міста в ліс, і черга із машин
В'їжджає мов в розчинені ворота.
Тут смажать шашлики, в вогонь летять гілки,
І жолуді, шишки, кора і хвоя,
Окурюють весь ліс уїдливі димки,
Деревам це сльозоточива зброя
Лиш вітер і гроза, побачуть як сльоза
Покотиться по стовбуру живому,
Ця пара налетить,багаття загасить,
І прогримить:"Людино, йди додому!
Не треба заважать рослинам бал справлять
Нехай вони натішаться весною!
Ваш борг -оберігать й лише спостерігать,
І милуватись здалека красою!"
