Як часто спогади далекі
Все постають переді мною.,
У вирій вже летять лелеки,
Та досі я живу весною.
Все досі згадую хвилини,
Коли два серця разом бились,
Кохання чистого перлини
Трояндами між ними вились.
І все ж тоді ми розпрощались,
Не повернути те, що було.
Чому, скажи мені, так сталось,
Що наше літо вже минуло?
Весна кохання не минеться -
Вона у спогадах зосталась.
А дощ холодний так сміється,
Як ти колись давно сміялась.
