Взяв Тебе б у свої я обійми,
Приголубив би ніжно так ніжно.
Поцілунок в уста - подарунок,
Нас обох, неодмінно б потішив.
Легко б губи по тілу гуляли,
Всі принади доступними б стали.
Ну а Ти під моїми руками,
Анакондою вся вигиналась.
З мене хочеш зробити Платона?
Щоб лише звіддаля милувався.
А я хочу усього, усього,
Щоб і я в Твоїх ласках впивався.
Ніжні пальчики, доторки легкі,
Мурашки вже побігли під шкіру.
А якщо мене ніжно погладиш,
Втрачу все я - і волю і віру.
Я з Тобою безмірно щасливий,
Щоч й не зомсім мене розумієш.
Дай пролити емоцій зливу,
Може й Ти в моїх ласках зомлієш.
Схочеш ніжно торкнутися тіла,
Бо душею давно ми вже разом.
Сміливіше, чи знов не посмієш,
Заповітну промовити фразу.
Страшно все лиш буває уперше,
Та Ти спробуй себе подолати.
Ніби скарб найдорожчий для себе,
На руках занесу я до хати...
Щастя Вам! 
