Воєнний стан. Учора нервувала.
Чого, питається. Що вдіяти могла.
Моя країна знову постраждала.
Та самі й смикнули за хвіст осла.
Вже не ведмідь сусід. Ведмідь не стане
Робити марне, в збиток, й поготів.
А от віслюк, творіння Богом дане
Брикається за розою вітрів.
Я не здивуюся, що ті маневри
Виконували ми за новий транш.
Комусь потрібно, щоб Росія вмерла.
Не нам. Ми пішаки. Проект не наш.
Чому, питається, я вчора нервувала.
В ніщо звела, посланий Богом день.
Росія звично відреагувала,
А Рада звично наплела пісень.
