В СІРІЙ МРЯЦІ СІРИЙ РАНОК,
У БУДИНКІВ СІРІ СТІНИ,
В СІРІМ НЕБІ НАМ СВІТАНОК
ШЛЕ НА ЗЕМЛЮ СІРІ ТІНІ.
І НА СІРОМУ АСФАЛЬТІ
ТАНУТЬ СИЛУЕТИ СІРІ.
ВЖЕ НЕ ТІШАТЬ СІРІ ЖАРТИ,
СІРІ ДУМКИ, ВЧИНКИ СІРІ....
І, ВИБЛИСКУЮЧИ СІРИМ,
В СІРИЙ ВЕЧІР ГАСНУТЬ ОЧІ.
ПОДИХ ДИМУ-ТЕМНО-СІРИЙ,
ЯСНО-СІРИЙ СПАЛАХ НОЧІ.
В ПОПІЛЬНИЧЦІ СІРИЙ ПОПІЛ,-
В СІРІЙ КУПЦІ-СІРІ МРІЇ.
І НАДІЯ, ТАКОЖ СІРА,
В СЕРЦІ ЗМУЧЕНІМ ЩЕ ТЛІЄ.
1993рік Львів