Самотня жінка в простирадлі мрій.
Закуталась, сховалась в серединці.
Як в квітах пелюстків усіх стихій.
Де затишно та добре наодинці.
Де зігріває та лікує душу тиша.
Де неможливо навіть думати про зле...
Самотня жінка? Ні...вона тут інша...
Вальсує в грудях, щось небачене, нове...
Мов пристрась обіймає божевільно,
Здійма на крилах в небо до зірок.
В обіймах ніжних пригортає сильно,
Шепоче віршами п'янкими поміж строк...
Самотня жінка в простирадлі мрій.
Закуталась, сховалась в серединці.
Як в квітах пелюстків усіх стихій.
Вона щаслива...з милим наодинці...
Макаров А.И. ( Самотня жінка в простирадлі мрій... )
