Ти, як промінчик весняного сонця,
що розбудив навколо все від сну.
Мов квіточка, що на моїм віконці,
мов ластівка, що принесла весну.
Ти моя внучка, мов троянди квітка,
яка розквітла у моїм саду.
З тобою завжди весело і світло,
Коли ти кличеш - я до тебе йду.
Ти сонечко моє! Лунає дзвінко
між вишеньок твій голосочок знов.
Я так люблю тебе, моя лебідко,
це ж ти у світ несеш мою любов!
(Вірш моєї сестри Галини Жабенко,
який присвятила вона своїй внучці Ариночці)
