Ти знаєш, байдуже який стакан,
Наполовину повний чи порожній,
Короткий вірш чи громіздкий роман,
Розвалина чи може дім заможний.
Так само і з людьми, ми різні всі,
Та що всередині - найважливіше.
У кожному з нас безлічі світів
І з кожним днем стає їх тільки більше.
Весь час свій витрачаємо сповна,
Все ходимо в салони і спортзали,
Красиві зовні, а душа гнила,
Самі ж її ми в землю закопали.
Ти думаєш, що зовнішність котрась
Зрівняється з красивою душею?
Але кому вона тепер здалась,
Коли довкола лиш плюють всі в неї?..
Всередині в них ще не розцвіло,
А листя вже пожовкло і обпало...
Щоб це мене з дороги не звело,
Я краще буду сам, ніж з ким попало.
А може все насправді і не так,
І ще не кожен з нас покрився пилом?
Не всі, себе ж затиснувши в кулак,
Ховають душу за красивим тілом.
Та купить хтось красу в пакетику,
За нею заховають свої пащі...
І ви хоч їжте ту косметику,
Всередині не станете вже кращі.
07.04.19
