Де б ти не був – ти будеш українцем –
В чужім краю, під ліхтарем чужим,
Нехай асимільований по вінця –
З літами і на старість, в дні тужні –
До рідної землиці, на колінця…
Де б ти не був – почуєш серця спів,
Матусину, з дитинства, колискову.
Пектимуть сльози та забракне слів,
Не забувай ніколи рідну мову
І те, як дід і прадід твій говів.
Де б ти не був, нащадку України,
Святині рідні гідно бережи.
Навчайся мудрости в чужій країні,
Та дітям про свій рід ти розкажи.
Не раз Пророка згадуємо нині…
Де б ти не був – шануй святе, Отця,
Щодень проси в небес благословення.
Не забувай про місію творця –
Живи в любові, правді, з Божим йменням –
До вічности провадить путь оця.
Де б ти не був – лишайся українцем,
Вишивана сорочка – оберіг.
У правді йди вперед життя гостинцем,
Не нахромися на достатку ріг…
Молися, щоб Господь твій рід беріг.
Родина – корабель, вітрила – мова,
Козацька пісня, запальний танок.
З любови, віри, єдности основа -
В Господній славі квітчаний вінок.
Благословенна будь, родино, Богом!
05.06 2019
(с) Валентина Гуменюк
Світлина зі свята " Українська родина"
школи " Берегиня", м. Мадрид
"
Звучить як гімн українського мігранта! Талановито, патріотично, переконливо! Мною щось подібне написане, коли поневірявсі в Британі! 
