О матінко, скільки боролась?
Скільки твій прапор товкли?
На зраду не раз напоролась,
На страту не раз повели.
Розривали тебе на частини,
Народ твій топили в крові.
Та все піднімалась з руїни,
Окови ламала міцні.
Прокляття свої ти стерпіла,
Сини кращі з тобою були.
Вони - твоя істинна сила,
Бережуть тебе, як берегли.
І волю свою ти здобула,
Крізь бій, важку працю і кров.
Та подруга "вірна" схотіла,
Під "терле крило" взяти знов.
Не зважай на болісні рани,
Про недолю на віки забудь.
Підніми синьожовті ти фани,
І щастя для себе здобудь!
