Когось убили, а тих – купили,
Когось на золото «підсадили»:
Оцих – на гроші, отих – на славу:
Рабам не треба власна держава.
Велична, вільна та ще й могуча,
Що спів дніпровський луна за кручі,
Під Боже небо, - з козацьким родом…
І що то стало з оцим народом?
Не треба мова нам материнська –
Посіла славу бридня ординська:
Хто вільно мислить, тим хрест стругають,
Хахлів отару - в юрбу зганяють.
Були герої, були гетьмАни,
Тих революцій гули Майдани,
Війна гібридна – війна реальна,
Свободи стогін, спів поминальний…
Невже забули, невже простили
Іудам – зраду, синів могили?
Вже верховодять тут "геніальні" -
Жратви й видовищ – ведуть "квартальні".
Своє забудем – усе загубим:
І Хату, й волю, рабами будем.
Не вір, не милує «цар» сусідній,
Лиш порадіє вкраїнським злидням…
Когось – убили, когось – купили,
Борців – на палі живцем садили…
А ми здаємо їм землю й волю?
Свою куємо й нащадків долю.
це не просто хаос, це втрата держави - України. 
