Шумлять жита в широкім полі...
Іх хвилі йдуть до обрію навстяж…
Вирує море мов поволі,
Хвилює душу мою раз у раз…
Шумлять жита… Про щось шепочуть...
Про щось говорять пошепки собі…
Мені мов нагадати хочуть
Про всі уже давно минулі дні...
Шумлять жита… Роса спадає...
Неначе скарб безцінний до землі…
Отак і наші дні минають,
Мов та роса, всі наші кращі дні...
Шумлять жита… Їх все гойдає
Такий легенький, теплий вітерець…
Іще один мій день минає…
Я йду до свого щастя навпростець…
Анатолій Розумний
15.07.2019
