Кілометри доріг поміж нами лягли,
Тільки образ тепла, у душі зберегли,
Я дивлюсь у вікно, та не бачу тебе,
Лиш думками живу, потішаю себе…
Так багато цих днів, так багато ночей,
А тебе все нема,- моя радість очей,
Десь далеко живеш, десь далеко мовчиш,
Я прийду у твій сон, коли змучено спиш…
Кілометри доріг,- а ще більше думок,
І нема для них скриньки, що тримав би замок,
Я чекаю тебе, я чекаю твій сміх,
Хочу поруч радіти коли випаде сніг…
Повертайся скоріш, повертайся прошу,
Бо сумую все більше, коли навіть пишу,
Не забудь ні хвилини, пам’ятай кожну мить,
І не згасне вогонь, і любов не згорить…
Кілометри доріг, та у серці без них,
І не зробить ця відстань, поміж нами поміх,
Коли серце на двох, коли думка одна,
Неважлива стає кілометрів стіна…
