Коли я вперше оглянувся,
Замітив всі недоліки твої.
Чому ж відразу не позбувся?
Тому, що полюбила ти мої...
Шукав завжди я ідеальну,
А ти шукала, щоб любив.
Осмислив думку нереальну,
Себе цим самим в мить добив.
Знайшов в тобі щось загадкове,
А ти наважилась на перший крок.
Цим самим, зближення було раптове,
Й засвоїти змогли один урок.
Чим більше поспішали ми удвох,
Тим швидше з часом набридали.
Розлука нас спіткала врозполох,
Та й зупинити її, сенсу не шукали...
