самополон_ долоня до долоні_
її молитва схожа на прокляття_
чатують по кутах інкуби сонні,
троянди чад / роса лягла на плаття_
>
портал вікна_ коса у павутинні_
скінчився бал_ в розшириних зіницях
останній кадр, де вишкіри звірині
і променів мигтючі срібні спиці_
>
освячена присутністю самотність_
приречена на фальш токсична врода_
роздерта іграшка в руках у ляльковода
пригадує, збиваючись на сотнях,
тих, хто ламав тендітні білі крила,
ковтаючи отруйні сльози щастя,
дратуючи зміїну темну силу,
чекаючи жертовного причастя_
