Жінка
Ріка у повінь греблі рве,
Гучний потік реве, вирує,
А повінь стихне і спаде –
Вже ніжно береги цілує.
На морі шторм, цунамі, буря –
Враз потопляє кораблі,
Страшенний вітер свище-дує...
Та тихо десь у глибині.
Ти – наче буря, шторм жорстокий,
Кипить енергія в тобі,
Поглянеш в очі – тихий спокій,
І смуток десь у глибині.
Багато років мушля жде,
Перлину у собі ховає.
Хто вгледить суть, розкриє хто тебе –
Душі окрасу відшукає.
В цьому випадку теж – про жінку або тільки хороше, або нічого
В останній строфі, щоб зберегти ритміку, можна додати 5-й рядок.
Наприклад:
Хто вгледить суть твою, буває,
Або розкриє хто тебе –
Душі окрасу відшукає.
гарно так і буває. прикро тільки, якщо перлини так ніхто і не знайде. у творі можна перлину в одному випадку замінити якимось лексичним синонімом, аби уникнути близького повтору
Нехай у Вашому житті завжди буде поряд така перлина. 
так і буває. прикро тільки, якщо перлини так ніхто і не знайде. у творі можна перлину в одному випадку замінити якимось лексичним синонімом, аби уникнути близького повтору
