У засвіти, у сиву поволоку
Часу Твого, святе творіння див…
У кришталеву і слизьку протоку
Натхнення, душу ніжну відрядив.
А їй болить ось ця недосконалість
Синів землі, низький примітивізм;
Падіння в прірву з Божої моралі,
(Христос явив). В умах застряг той віз…
«Переболять і цим» – Хтось шепче зверху,
Бо знає більше, далі в тім часу,
Що майбуттям у нас тут дома зветься
І додає: «Крізь час перенесу –
Крізь засвіти і сиву поволоку,
Ганьбу і кров, занепад, страх і смерть,
Земні капкани і безумств пороки,
Крізь пояс астероїдів, комет –
Діждатись всім осяяння свій мед…»
10.05.2010р
Боль и мёд
В неведом мир, в седую поволоку
Твоих времён святых, творенье див…
Хрустальною но скользкою протокой
Душ нежных, вдохновенных отрядил.
Но им болит несовершенство знаний
Сынов земли и дум примитивизм;
Паденье в пропасть с Божией морали,
(Христос явил). В умах застрял сей криз...
"Переболят всем" - шёпот сверху льётся,
Ведь знают больше, дальше всех времён,
Что будущим у нас тут дома звется,
"Сквозь время будет всяк перенесён –
Сквозь все миры, седую поволоку,
Позор и кровь, упадок, страх и смерть,
Земных капканов и безумств пороки,
Сквозь пояс астероидов, комет –
Дождаться озарения всем мёд…»
10.05.2010 г
чудова лірика 
