Не буду додавать прикрасу.
Чи це був сон чи наяву,
Не відповім тепер відразу.
Історію пишу просту.
Послухайте мого героя,
Щось може є подібне в вас.
В його змінилась дивно доля,
Як неземний знайшов Алмаз:
"Мені набридло в світі жити.
Душа боліла, все єство.
Давно уже почав я тліти.
Хто зрозумів би оте, хто?
Я їжу мав: хліб і до хліба,
Добру дружину, гарний дім.
Але душа тим не зігріта,
Я й сам не знав чого хотів.
Свій бізнес, праця, дві машини,
Басейн розкішний у дворі.
Хто в душу заглядав людини,
В її сумні й веселі дні?
Я дуже часто посміхався,
Бажав не видатись сумним.
З підлеглими завжди вітався,
І жартами їх веселив.
(Душа моя, моя рідненька,
Чим я тобі не догодив?
Ти не спокійна і сумненька.
О, чим тебе б я підкріпив!?
Чому тобі не мила їжа,
Противні клуби - там ж пісні!?
Чому в мені сумна, не свіжа?)
І там за днем минали дні.
Я не шукав щоб щось змінити,
Здавалось, все в мене було.
Однак, так сумно стало жити,
Й одне питання лиш: чому?
І втома ця не покидала,
Вдивлявсь уважно у людей.
Душа незримо щось шукала,
Хоч жодних я не мав ідей.
...Пригадую, то був вівторок,
На авто їхав - рівно три.
Десь їхав прямо, десь провулок.
Я не чекав змін у собі.
Достатком біль свій тамувавши.
Ну, не сумуй, - казав собі.
Про вічність духа ще не знавши,
Шукав сенс тільки в цім житті.
Так от, милуючись шляхами,
Собі на подив я співав.
Аж ось побачив між стовпами
Білборд. Що-що я прочитав?!
"Прийдіть до Мене всі, - (До кого?!)
Й Я заспокою вас!" - Невже?
Той подих вічного, святого
Назавжди поміняв мене!!!
З тих пір вже Біблію читаю,
Те Слово я у Ній знайшов.
Родину - Церкву Божу маю.
Не гаючись до Бога йшов.
Він заспокоїв мою душу,
Свій дивний мир для мене дав.
Я розказати й тобі мушу:
Син Божий за твій гріх вмирав.
Він Той, для Кого варто жити.
Він Той, у Кому сенс життя.
Бог научив мене любити,
Тепер я славлю лиш Христа.
Небесна радість гріє душу,
Я без причин більш не сумний.
Ісус й в тобі розвіє стужу.
Сьогодні день спасіння твій!"
Ісус Христос сказав: "Прийдіть до Мене всі струджені та обтяжені, і Я вас заспокою!" (Біблія)
ID:
895864
ТИП: Поезія
СТИЛЬОВІ ЖАНРИ: Ліричний
ВИД ТВОРУ: Поема
ТЕМАТИКА: Вірші поза рубриками
дата надходження: 23.11.2020 00:53:46
© дата внесення змiн: 23.11.2020 00:54:29
автор: Лілія Мандзюк
Вкажіть причину вашої скарги
|
