Ми кажем: Боже, дай про Себе знати,
Та Він багато знаків уже дав,
Один з них той, що можем існувати,
Коли все людство тоне у гріхах,
Що вже буття Содоми і Гоморри
На цій планеті нормою стає,
Є всі підстави повторить це горе,
Та Батько нам останній шанс дає…
Побоювання є, проте, навряд чи
Змінити можна світ цей на добро,
Бо люди вже під владою печаті,
Із мокрим знаком – дьявольське тавро…
Попрали люди Божі Заповіти,
За гроші душі звично продають,
Забули, що усі ми Його діти,
І що однаково на всіх чекає Суд…
Нам залишається лише молитись,
І сподіватись на любов Отця,
Що Він останню вчинить справедливість
І подарує вірним всім життя…
15.12.20
Так пан Євген, життя це боротьба, а життя в наших умовах- це щоденна відчайдушна боротьба, за існування в особливості. Та не будемо втрачати оптимізму, з Новим роком Вас!!! :ny5
Дякую щиросердно, Валічко, не дивлячись на те, що нам доводиться жити в тяжкі часи і наступають для людства значні випробування, є сила Божа, Ісус Христос, який уже все пояснив і вказує нам дорогу. Ще є час. "Не всі ми помрем, але всі змінимось" (1-е Коринфянам. 15:35-52) Час змінюватись. Божого благословіння Вам, Валічко
Дякую, Валічко, цей вірш склався після спілкування з дуже світлою людиною, яка багато в чому є для мене прикладом. Після спілкування з такими прекрасними людьми і думається по іншому. У всякому разі я знаю, що вірні Богу люди існують... Нехай береже Вас Божа сила, Валічко