Плаче ненька Батьківщина,
Сльози не всихають,
Вороги все топчуть квіти,
Душу розривають.
Вкрили східні землі трави,
Трави ж не зелені,
У крові стежки стікали,
Похилились клени.
Небо засмутилось синє,
Громом відганявши,
Плакало, що діти гинуть,
Тіло ввись віддавши.
Плакало ,що зими й літо,
Акорди сумні грають ,
Матері несуть лиш квіти,
У труну ховають.
Плаче дівчина солдата,
Відпускати тяжко,
Забирають душі кати,
І гріха не страшно .
Плаче сонце,адже тіні ,
Очі закривають,
Колисковії дитині,
Болісно співають.
Плаче зіронька, хоч сяє ,
Не спокійно в небі,
В сни малятам завітає,
Вогонь навколо себе.
Плаче місяць,бачить горе ,
Кулі ,стражі звисока,
Танки охопили море,
І снаряд несе ріка.
Плачуть хмари,мусять грізно,
Прокладати бісів ряд,
Знизу ліс гуде і слізно ,
Проклинає вбивчий град.
Плаче календар,що годі ,
Рахувати дні війни,
Щасливих днів нема відтоді ,
Як ступили крок сюди .
Плаче схід ,шумлять гранати,
Колір втратило життя,
А скільки їх іще віддати,
Скільки молитов буття.
Як страшно тим ,хто рано гине,
Як важко тим ,хто біля трун,
Лиш віра є в святу годину,
Й надії пісня семи струн.
ID:
898544
ТИП: Поезія
СТИЛЬОВІ ЖАНРИ: Ліричний
ВИД ТВОРУ: Вірш
ТЕМАТИКА: Громадянська (патріотична) лірика
дата надходження: 18.12.2020 19:32:11
© дата внесення змiн: 18.12.2020 19:32:11
автор: Вікторія Павлюк
Вкажіть причину вашої скарги
|
