Вона найкраща із Богинь
Найкрасивіша і чарівна,
Краща за усіх княгинь,
Найчарівніша королівна
Її волосся наче русло рік,
Що розкинулось між землею,
Та не стала вона моєю
Вона одвічне божество
Що управляє стихією своєю,
Служити їй це блаженство.
Чому вона така чарівна і жадана
Могутня Богиня Дана
Її стихія Вода , цілюща жива,
А поезія її мова нова
Її волосся темне як земля,
А очі найчарівніші і прекрасні,
Вона Богиня а хто я,
І вірші їй мої невчасні
Вона Богиня усіх вод,
Русалки водять хоровод,
Неначе вогнище купальське,
Любив її як капище слов'янське,
А вона з іншим пила шампанське!
Любов неначе закляття шаманське
Та в тому суть кохав не ту
А вірші летіли в пустоту
Її стихія то живая є вода
Мороз і сніг і холода.
Моя стихія то вогонь,
Що іскриться від долонь
Ми зовсім різні протилежні
В коханні треба бути обережні
А ти богиня моря і озерця
Вірші не вразили твого серця
Зробили із поета магії жерця
Богиня холоду немов Морена,
Снігів і вод така шалена!
Але сніги також розтануть,
І морози осені пройдуть,
Ті хто тебе кохав забудуть,
А вірші вже воскреснуть
через сотню літ
І будуть пам'ятати як любові хіт
Не ту не ту кохав не про ту мріяв
Не ту любив, не ту віршами засипав
Кохав , забув пропав
Не дай Господь щоб так вона кохала
Як я колись її кохав