Знову вечір на плечі
Звалив стоси речень.
Я готова до втечі
В свій внутрішній світ -
Попрасовано крила
І у квітки вітрила.
Ніч вже обрій накрила,
То ж рушаю, привіт!
Не чекайте-но скоро -
Не дає непокора
Повернутись нагору
До зраджених мрій.
Заблукаю до ранку,
А коли на світанку
Колихне день фіранку
Цілунком надій,
Повернуся смиренна,
Буду знову натхненно
Разом з вітром південним
Писати вірші.
Щось усміхнене, чисте...
З горобини намисто
Розкидаю по місту -
Просто так, для душі...
