Кінець спектаклю!
Закривайте штору,
Актор упав на сцену,він без сил!
Від "лже кохання"
Втратив зовсім мову,
І полетів далеко в небеса.
Ми обірвали ниточку надії,
Не витримала ти,я не стерпів,
Самі ми закопали наші мрії,
Серед безлюдних,вимерлих степів.
Це наша драма:
В ній ми були двоє,
Шкода,що в ній тепер такий фінал:
Не став для тебе я твоїм героєм,
І не почую більш твоїх похвал.
Тай що тут скажеш:
Ти не розуміла,
До тебе не доходили слова,
Тепер ти можеш говорити сміло,
Що справишся без мене і сама.
Плекай надію,що все скоро стане
Чуть краще,ніж було тепер.
Наш "хепі енд" ніколи не настане,
Як тільки ти збрехала-він помер!
Я не зіграю більше у цю драму,
Пробач,та я виходжу з гри!
Тепер "твоїм" я більше вже не стану,
Зі мною все,що було-геть зітри!
Розвій за вітром всі переживання,
Зітри про мене пам'ять і думки.
Немає того,що всі звуть "кохання",
Перегортай життя
На нові сторінки.
Знайди того,хто буде трохи кращим,
Хто подарує квіти,хоча б сто.
Ти думала,що стану я пропащим,
Та скоро ми побачим,хто є хто.
