Нагадай мені, чому це життя таке бридке?
Нагадай мені чуму, на десерт — найбільш гірке.
Наворож мені нещастя таки повні-повні штані,
Щоб знаходили мене усі страшні біди самі.
Зроби так, що мене хватить ну найгірший переляк,
Щоб я танець тут плясав, та на жаль, не з серцем в такт,
Щоб співав так сумно, так аж депресивно.
Лине голос найщиріший в далечінь надривно.
Зачаруй мене, будь ласка, щоб я заблукав;
У думках, в житті і в любові не знав, що шукав.
Забери у мене пам'ять, щоб я взагалі
Не згадав тебе, чаклунку, прошу, забери.