Відгук на твір автора Артура Дмитровича Курдиновського "Мені наснилося…"
Ви ж молодий, звідкіль у Вас все це?
Бажаю я, в вірші про це сказати.
Це саме я, стою тепер вдівцем,
біля занедбаної батьківської хати.
Паркан із листового шиферу, тихцем,
обійстя оборону, ще тримає,
та дороге матусине лице,
із хвірточки мене не виглядає.
До батьківських грудей не припаду,
не покладу, трави гінкі покоси...
Не підрізати, яблуні в саду
і цвіркунів не чути стоголосих.
Так гарно змалювали, Ви, все це,
аж очі чимсь пекучим защіпало...
Без хазяїв, наш дім, стоїть мерцем -
туга у серце застромила жАло.
Вам дякую, за знайдені слова,
що маєте таку душі криницю.
Ваш вірш, як ключ, що пам'ять відкрива -
не лиш би текст, що тільки на полицю
