*****
Часами краще промовчáти,
Аніж сказати щось таке,
Про що ми будем шкодувати
Усе своє життя людське,
Бо сказане одне лиш слово
У певнім місці, в певний час
Спроможне зовсім чи частково
Змінити все життя у нас.
Які ж бо зміни ті придбаєм,
Що нам вони всі принесуть,
Про те задумуватись маєм
Ще перш, аніж вони прийду́ть,
Аби про те не шкодували,
Що все ми маємо не те,
На що з надією чекали,
Що прагло серце золоте.
Адже навколишні події
Минулих наслідки несуть,
А нинишні події всії –
Початок тих, що ще прийду́ть.
Потрібно нам усім збагнути:
Все, що було, є та прийде́, –
Життя природні атрибути,
Що не діваються ніде.
Усі вони лиш набувають
Тих певних змін, які ведуть,
Що світу і життя складають
Єдиную, одвічну суть,
Яка у тому полягає,
Щоб завжди йти вперед усе ж –
До розвитку, який не має
На цьому світі жодних меж.
Євген Ковальчук, 02. 09. 2019