Пам'ятаєш, ти казав, що ніхто ніколи не писав тобі вірші?
А у мене вже стільки, що вистачить на маленьку збірку.
Я так хочу кохати тебе з кожним роком більше.
Я щаслива, що в наших годинників спільні стрілки.
Пам'ятаєш, ти колись називав мене кошенятком?
Я пам'ятаю майже кожне твоє ласкаве слово.
Ти не віриш? Я можу навести тобі десятки
Прикладів того, що сказано щиро і випадково.
Ти - як глибока криниця. Ти даєш мені сили.
Хоч ти не завжди мене розумієш, та завжди намагаєшся.
Ти завжди мене чуєш, про що б я не попросила.
Так, я знаю, що любиш. Хоча ти й ніяк не зізнаєшся.
З тобою хочеться переживати люті морози і нещадні зими,
У твоє тепло хочеться загортатися, як в найтепліші ковдри.
І в мою голову непрохані так часто лізуть рими,
Тихенько й скрадливо, бо їм також з тобою добре.
