Місто немов на долоні,
В сутінь будинки сповиті.
Чуйність дивочної миті
Вражень роздмухує пломінь.
Місяць неначе перлина,
Небо мов обрус із ситця.
Може спимо та нам сниться
Ця виразиста картина?
Може і нас не існує? –
Маримо лиш один одним.
Ледве чи здасться нам вгодним
Мріяння душ, те, що всує.
Ні, ми с тобою не в марах,
Бо стоїмо ми пліч-о-пліч
Повного місяця обіч
І потопаємо в чарах.
Місто немов на долоні,
В сутінь будинки сповиті.
Чуйність дивочної миті
Вражень роздмухує пломінь.
06.12.2021
–––––––––––––––
Картинка з інтернету
–––––––––––––––
