Ти не віддаш свої старі жалі
ані вітрам, ні сивим поторочам,
котрі волочать волю по землі
супроти тіней і супроти ночі.
Ти переступиш кожен із ровів,
що їх копають нелюди і люди,
і, поки світ провадить до світів,
в твоєму серці відчаю не буде!
Хай розірветься сота із гранат,
нехай снаряди облетять пів долі,
ти позбираєш всіх дрібних курчат
і заховаєш у своїй стодолі.
Ти покладеш останнє на престіл
і Богові віддаш усе, що Боже,
та не розгубиш істини прості,
котрі тобі здиктовують, що гоже.
І на оцій палаючій межі,
де всі такі налякані й самотні,
тримати будеш власні рубежі
незборно й гордо на своєму фронті!
28.01.23 р.
