Ще трішечки, ще зовсім трішки
Й весна постука у моє вікно,
Її зелене личко ще й усмішка,
На що чекало серденько давно.
Торкне струну грайливо й пустотливо,
Зажебонить струмочком у гаю,
І сонячним промінчиком несміло
В зимову душу зайде у мою.
Її розбудить: «Годі, душе, спати,
Співають вже веснянки на порі,
І Мавка одяга зелені шати,
Й концерт готують в гАю солов’ї».
Жену хандру аж ген за виднокруг,
Хай йде собі від мене навмання,
Муркоче біля мене кицька-друг,
Бо чує кішечку, напевно, звіддаля.
Ох, ця красуня, веснонька грайлива…
