Сонце теплеє, ясне́,
Вийди з хмар, зігрій мене.
Вийди ти на білий світ,
Щоб розквітнув квітів цвіт,
Щоб, неначе немовля,
Вся прокинулась земля:
І діброви, і гаї,
І річки, і ручаї,
І поля, й сади, й ліси,
Де дзвінкії голоси
Пташок, радісні пісні
В нас лунали б цілі дні,
Тішили б наш чуйний слух,
Долітаючи до вух…
Сонце, всі вони тебе,
Як і небо голубе,
Потребують, щоби жить
І на благо лиш служить
Всім, усьому, що на нім,
Світі білому оцім,
Є. З небес височини,
З їхньої ти далини,
Сонце, сяй, блищи, світи
І на них усіх пусти
Враз проміння життьове.
Хай довкола все живе
Розцвіта на цілий світ
Протягом ще довгих літ,
Доки матінка-Земля
Вколо тебе ще кружля.
Євген Ковальчук, 18. 06. 2020
ID:
982583
ТИП: Поезія
СТИЛЬОВІ ЖАНРИ: Ліричний
ВИД ТВОРУ: Вірш
ТЕМАТИКА: Пейзажна лірика й вірші про природу
дата надходження: 08.05.2023 19:53:42
© дата внесення змiн: 08.05.2023 19:53:42
автор: Євген Ковальчук
Вкажіть причину вашої скарги
|
