*****
Усім і лихам, і нещастям
Скажи твердеє «Ні!»,
Щоб ти лиш оповитим щастям
Був в рідній стороні
Чи там, де проживаєш нині,
І зараз, й майбутті,
Яке призначене людині
В її земнім житті
Відтоді, як на світ з’явилась
Вона у певну мить,
Щоб з ним вона неначе злилась,
Аби із ним лиш жить,
Щоб з ним лиш жити-поживати
До самого кінця,
Його, мов зерна, посівати
У людськії серця,
Щоб врешті світлая година
До нас усіх прийшла,
Аби з ним кожная людина
На світі цім жила́,
Цілком усе лихе втопивши
У річці небуття,
Його в минулім залишивши
Уже без вороття.
Адже на світ цей народились
Усі ми, кожен з нас,
Щоб ми із щастям подружились
І щоби повсякчас
Як слід з ним живучи усюди,
За ним, мов тінню, йшли,
Аби із ним лише всі люди
На світі цім жили́,
Працюючи, як кожен має,
Не покладавши рук,
Допоки в грудях ще лунає
Серде́нька тихий стук.
Євген Ковальчук, 05. 07. 2020
