Майорять над кладовищем стяги -
Синьо-жовтий, шовковистий світ,
І лежать під ними бідолахи,
Ні, герої - України цвіт.
Як все сталось? Хто у тому винен,
Що триває варварська війна
І країна, і народ мій гине?
Чи то не завищена ціна
За свободу, незалежність, гідність,
За майбутнє щастя поколінь
Українців? Чи, можливо, бідність
І поневіряння по Землі
Нам судились Господом навіки?
Хто на це дасть відповідь мені?
Хто й коли зупинить крові ріки
І страждань безодні в цій війні?
Майорять над кладовищем стяги.
Вітерець нашіптує псалом
Воїнам, що здобули звитягу
У боях й спочили вічним сном.