Я знову зустрічаю чарівну весну,
Вона примушує шалено битись серце,
За мріями полинути, вдихнуть красу,
Навчитись пробачати дії недоречні.
Я знову з радістю закохуюсь в життя...
Мені щасливою знов захотілось бути,
Не сумувати й не боятись майбуття,
І не питати долю: завтра що готує?..
Чекатиму весну із нетерпінням знов,
Молитись, вірити, надіятися буду,
Усім зустрічним людям дарувать тепло,
Всміхатись щиро, дихати на повні груди.
Дарма, що пролісків не знаю аромат,
Що іноді уже роблю непевні кроки,
Буває часто, що боюсь своїх бажань,
Але ніхто не спинить мрій моїх потоки…
Собою залишатимусь, – дівчам простим,
Якому треба небагато так для раю,
Лише усмішки радості і доброти
Від рідних і від тих людей, кого не знаю...
08.05.2016
