***
Для прірви холодної Хронос зачах,
Повз велич мовчання планет і світил
Злетів телескоп та, без сліз на очах,
Свій осені відлік у світ запустив.
***
Бездушне залізо приймає сигнал,
Тривають розмови в етерах щораз,
Про школу, куди першокласник попав,
Як уряд підвищів платіжки на газ.
***
Матерії байдужа пристрасть істот,
Що дихають киснем, збирають врожай.
Облади посланця ведуть свій підщот.
У чорній дірі зазирають за край.
***
Йдуть вересня барви у звільнений сад.
Виряджують спеку, сумують на мить.
Не все, що пішло, повернеться назад.
Постане той простір, де думка промчить.
