Яким мірилом зміряти це горе?
В якому морі утопить цеи жах?
Адже цвіли сади і колосилось поле,
А нині смерть і відчаи у очах.
Такого ще не бачило все людство.
Такого в сні не можна уявить.
Щоб так вогнем спотворювати місто.
Щоб так народ українськии гнобить.
Ви орки недорізаних свинеи,
Що треба вам від неньки України?
Навіщо посидаєте дітеи,
Своїх дітеи вмирати на колінах.
Прокиньтеся, ви ж матері
Дітеи своїх носили ви під серцем.
Невже ви можете в такі криваві дні
Спокіино спати і просити милосердя.
То може ви підніметесь з колін
І вже почнете всіх дітеи своїх шукати.
То може свого нелюда як всі
Почнете стоячи і вголос проклинати.
Вже 300 тисяч вас поховано в землі.
І похоронка вам не прииде точно.
Вони згоріли всі ,а ви живі
Лиш помолитися ви зможете заочно.
Прокиньтеся не спіть, бо вже настав тои час,
коли і ваші руки кров"ю забинтуєм.
Невже осліпли ви, що карлик цеи чатує і на вас
А ми навіки вас у сердці заблокуєм.
Ми вільні - і буде так завжди,
А ви будете у болоті гнити.
Ми сильні і ніякі вороги
Не зможуть нас ні вбити, ні зганьбити.
