|
𓏢
─ ◡ ─ ─ ─ | ◡ ◡ ─ ◡ ─ ◡
─ ◡ ─ ─ ─ | ◡ ◡ ─ ◡ ─ ◡
─ ◡ ─ ─ ─ | ◡ ◡ ─ ◡ ─ ◡
─ ◡ ◡ ─ ◡
З чим іти в життя, Афродіто, люба?
Серце понад рік вже не бачить спокій,
Подих муз струнить, я тебе благаю,
Все врятувати.
Лиш прийди на мить, коли біди ось-во,
Надійдуть душі, в плутанині розум,
Ти зійдеш уся, крізь небесні сходи,
Рук простягнувши.
Й одразу тілом відчую дотик,
Саме тим мене, ти богине святиш,
Розпач душу б'є, я схиляю лоба,
Перед тобою!
" Ти свій шлях знайдеш, в допомогу тобі,
Принесу любов, з чим з'являться крила,
Ти прислужник мій, молодим не згинеш,
На полі бою!,
"Сильний твій і спів, що чудовий лине,
З хмар почула я - ти завжди молився,
Захист твій на мні, за щитом прикрию,
Кулі від тіла!"
Вдячність слів мені, підібрати важко,
Ти в душі знайшла ще останній промінь,
Як служити далі мені прийдеться,
Пані велична?
" Світ війною : ти не здаватись мусиш,
Є в любові сили - сей тьму тримати,
Серце слухай лиш, тей провідник - ясний,
Відповідь давший!
ID:
1003097
ТИП: Поезія
СТИЛЬОВІ ЖАНРИ: Ліричний
ВИД ТВОРУ: Вірш
ТЕМАТИКА: Філософська лірика
дата надходження: 14.01.2024 23:21:57
© дата внесення змiн: 15.01.2024 18:39:33
автор: Ярослав Бойкович
Вкажіть причину вашої скарги
|
