Ти станеш для мене спогадом,
Який я захочу забути,
Який побажаю знищити,
Біль розвіяти попелом.
Ти станеш для мене бажанням,
Що бачитиму щоночі,
Навіки залишиться в грудях,
Яке не дозволить забути.
Ти станеш для мене біллю,
Що виллється в мої сльози,
Що буде вбивати ночами,
Розіб'є душу на шматочки.
Ти став для мене щастям,
Що стрімко знищило душу,
Що вилилося у відчай,
І знов не дає заснути.
