Олександру Трибушному
У лет, докіль горить свіча…
О, де ти, лАскаве життя –
Пшеничний колос в златі гнеться –
Йому ж дарма, завжди не йметься,
По перекатах ллє буття…
Картини вказує нам час –
І недругу не побажаєш;
В земній цій піднебесній зграї
У лет, докіль горить свіча…
Образи, то не благодать –
Бо всі дороги є наука,
Не жде на них неробства штука,
А радість віднайти і взять!
Знайти з нічого тую вість:
Зі співу птиць, весни цвітіння,
З безмежного надії тління –
В ній Дух Святий є вічний гість…
В'ячеслав Шикалович
07.05.2024 р.
