В Д О В А
Не виніть вдову даремно,
що краде чуже тепло.
Їй несолодко й недремно,
їй незатишно і темно,
душу болем обпекло.
Що гріховного зробила
молода іще вдова?
Ні, вона не розлюбила,
просто доленька розбила
передчасно їх штурвал!
Що ви знаєте про ночі,
прикрі сльози до зорі,
сни збентежено жіночі
і без сну підпухлі очі,
крик надії в морі мрій?
Не будіть вдовиний спокій,
самоти німу красу.
Не робіть бездумні кроки,
світ без вас і так жорстокий!
Нащо сей безглуздий суд?