Під довгим рушником ховався синій маг
І жовтий маг, і чорний маг, і білий -
Та не було тебе там мій німий
Мисливець вранішній блідий і задубілий
Невже нарешті начерком пера
Ти Керинейську лань підняв на гони,
Сурмою розбудивши в комара
Серпневу хіть звабливої Горгони!
О, Боги рідні! - Греки давніх мрій!-
Між скель титани, гній і повитуха,
На глиняних ногах кубляться вісім змій
У чорних контурах античної задухи…
