Пора року - пізня осінь,
Холодом росило.
Ти була в кругу дівчат,
Щось вас веселило.
Я тебе одну обрав,
Поміж красунь дівчаток.
Та мій погляд ще не знав,
Це в коханні мій початок.
Миттєво в серце ти ввійшла,
Мене не запитала.
Зоря вечірня вже зійшла,
Ти сонечком сіяла.
Ти не знаєш ще мене,
Ми не зустрічались.
На мить погляди зійшлись,
Тай іскрою промчались.
Моє серце горить у вогні,
Розриває груди.
Від слів у коханні - так чи ні,
Вершаться людські судьби.
Я отримав слово — так,
Ми взялися за руки.
Судьба щаслива нас звела,
Щасливі юнні роки.
Душевний вірш!
Яка то юність,як весна...красива пам'яткова...
на жаль, швидко летять літа...Та зустріч була не раптова,на все,як кажуть божа воля,по стежці вдвох пройти шлях життя!
