їдкі прожектори очей
даремно нишпорять у бочці
безкінечність круглу Діогена.
під музику капіжу кислот
мурашник, вихора глитнувши,
полює в шерсті блохи-кенгуру.
дай, сонечко силу –
де тебе вночі носило?
у тебе в серці вкублюсь – гадом буду.
не закрили вікно – на священний пагорб
бісів з пекла напустили.
а кістлявий косить костомахи –
срібні павутинки до небес.
могли правити світом,
але не правили:
з мурашника ми вийшли
і й́Ого дрюччям дрoчим –
суспільний гріх лихий,
але веслом веселка весело гребе
зівсебіч в нас точку волі –
згусток гордий самоти.
на палю Сварожого кола –
збіговиська богів –
губою рибу наштрикнули –
тріпотне лусок сузір’я
на вісь кулястого безміру,
прорвавши всесвіту пузир,
спустили часопростір в небуття.
а тут зі швидкістю світла
кроти зачервоточили землю чомусь
і вганяють хрустом в сказ людей,
що чують цокання під ними
землі рідної міни.
перевтілений Ікар
реактивний в небо попердів
кінцем задовільнитись,
під оплеск черні у нірвану,
лишивши просторову рану
феєрверком для роззяв,
для правовірних – богом.
включився – і м’ясом по хмарі побіг
наздогнати за обрій у вoгнену кулю назад,
що Землю мете променистим волоссям,
шліфуючи палко губами
яйце у слині океанів і шершавості гір.
ще й місяць прилип – паразит.
над ополонкою сиджу
(мерзни-мерзни, вовчий член) –
моя релігія – наживка.
Господи, дай милість пізнати –
куди всунуть свідомості штир?
коли заснеш,
прийде янгол з пазурами,
з язиками батогами
і німбом прокляття в руці.
записуйтесь в янголи!
у кого не виявлять крил обрубання –
голови монетою дзвякнуть,
бо йог є покруч і святий кощун
співом Харе Крішна
пнувся-пнувся і вознісся.
газами спузирився Нептун:
лицеміри-мордовороти!
вішайтесь під воду!
військо Мамони!
візьміть до рук списів відростки,
презервативи німбів натягніть
вперед! на воїнство небесне!
армагеддон посядемо підземний!..
а ночами дзюрить дощ,
соромлячись при сонці, мов упир,
котрого погляд світла спопеляє —
мучитель блаженний промінням
виродків тьми непорочних.
щирого серця налийте гранчак!
дружню долоню закуски подайте!
хай світло втілиться у чернь!
хай червень в жовчі заголосить!
хай зелень пнеться в синь!
хай в неї він жбурне бетонного стовпа,
якщо вона – бездушна статуя свободи!
