Незбагненно-розмариновий ранок,
неначе сто сонць зійшло на екваторі.
Шумів базар, у лабіринтах краму
старий продавав якесь зілля,
з великого льняного мішка:
" Madam, please, good price",
І вона купила, на три динари.
Старий зрадів, насипав три склянки,
"Good luke!" Вона пішла ,
залишивши старому усмішку,
а собі фото з дідусем, на ім'я Сабер.
Зілля це, як виявилось,
було звичайним чебрецем,
який виріс на чужих широтах.
Вчора вона пила чай з чебрецем,
а в Палестині йшла війна.
Згадався той сонячний день,
Продавець чебрецю...
Чи живий ще той старий Сабер,
що широко посміхається на фото
поруч з білявою дівчиною,
яка сьогодні заварила його духм'яний чай.
