Кресало в підвалі намокло дощенту,
І іскри вже з нього не сиплються шквалом.
І чвакає цвіль на брудному цементі.
Якого я дідька блукаю підвалом?
Бо літо? Бо спека, нема прохолоди?
Та ні... тут не в спеці цій сонячній справа.
Цікаво, якого шукаю я льоду?
Чи льоду сокири швидкої розправи?
Над ким і для чого, мені те відомо.
Цікаво б дізнатись: яким саме чином.
Охопить все тіло раптово судома...
І морок безпам'ятства серце поглине.
Лиш чутно, як думки скрегочуть об зуби,
І рвуться назовні виттям, як у звіра.
Вода протікає тихенько по трубах,
Колише всередині мого вампіра.