Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Валентина Ланевич: Благословіть мене, мамо - ВІРШ |
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ *SELENA*, 20.10.2011 - 08:26
Боляче читати — серце вижимає сльозу.У мене теж є вірш з аналогічною назвою, тільки «Благослови мене Мамо» — «благословіть» звучить набагато тепліше. Тільки, чому мов докір непрощення оце « себе ти загубила» — то певно така доля. Дуже важко втрачати найрідніших людей. Валентина Ланевич відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Напевно ті, хто уже відійшов у вічність і мають право бути прощеними. Та важко вважати долею вчинки, внаслідок яких, діти лишаються сиротами. Дякую.
Валентина Ланевич відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Історія взята з життя. Дякую, Рая.
Валентина Ланевич відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Їй було 32роки...залишились з батьком троє дітей. Дякую, Олечко.
Любов Іванова, 17.06.2010 - 18:56
Як важко читати мені ці рядочки... Напевно тому, що нашої матері нема вже 31 рік.. Мій вірш видався мені співзвучним..Ластівко ти наша сизокрила, Світла, ясна зіронько в пітьмі.. Ти добру нас й чесності навчила Жити в мирі й злагоді з людьми. Мамо рідна, любая, єдина.. Як не вистачає нам тебе Чом затихла пісня солов"їна, Чом померкло небо голубе?? Наша мила, щедра, добра мати.. Випали на долю твою муки. НІкому дітей твоїх обняти, Без твого тепла ростуть онуки.. Хай пройде років дуже багато, Змінюється хай тепло на сніг.. Вічно тебе будем пам"ятати, Ти наш Янгол, справжній оберіг... Валентина Ланевич відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую, дуже гаринй, теплий вірш. Втрачати близьких людей завжди боляче.
|
|
|